10 Апрель, 2013
Священик
Posted in : Собственного сочинения on by : admin
Священик
Жив собі, та й не тужив, на світі один священик. Себе він вважав за святого, і дуже-дуже любив себе і поважав за це. А про людей він був, м’яко кажучи, поганої думки. Всі вони погрузли у гріхах, – думав він собі, – та й місце їм всім одне приготоване – в пекельці.
І от якось приходить до цього священика чолов’яга, та й мовить:
– Отче, порадь, що зробити. З мене бандити вимагають грошей, а в мене немає, чого їм дати.
– Молись, дитино моя, Бог тобі поможе.
Та з цими словами і відпустив його. І долі його подальшої він не знав, та й не цікаво йому було все те багновиння людське. Інша річ – помолитися, або книжку про святих почитати.
І ось минуло років так із п’ятдесят. Священик той помер, неборака, та й потрапив на той світ. Узяли його попід руки ангели-охоронці, та й почимчикували із ним на суд Божий. Відкриває янгол Божий Книгу Життя, дивиться за іменем нашого священика, а воно там ледве-ледве видніється.
– Ну, знайшли ми тебе, але далі так не живи, – каже Бог.
– А що я робив не так? – зачудувався священик.
– Пам’ятаєш того чолов’ягу, у якого були проблеми з грошима? Так у тебе ж повна скринька пожертв назбиралася, чого ж ти не дав йому грошей? – пита Бог.
– Це ж гроші Тобі належали, це на церкву було, – відповів священик.
Тактовно промовчав на це Бог. А тоді каже:
– Якщо хочеш, можеш подивитися на наступну підсудну. Цікавий для тебе випадок.
– А хто це буде?
– Подивишся.
Дивиться священик, а попід руки тягнуть якусь жіночку, а вона плаче, відбивається, вирватися хоче.
– Знає, що вона не потрапить до Раю, бо повія, а до пекла не хоче, – пояснює янгол, який стоїть поруч зі священиком.
– Фе, повія! Дійсно, їй місце тільки в пеклі. Ну що ж, на все воля Божа, – відповідає священик.
Дістає янгол Книгу Життя, дивиться в неї, для чогось перепитує ім’я жінчине.
– Сьогодні в нас додалася одна свята, – пояснює.
– Як свята!!! Ви що! Це ж повія! – встряє священик.
– Та повія, але тут таке вона зробила, що у нас і сумніву не було, пекло не для неї, – пояснює янгол.
– І що ж вона зробила? – єхидно перепитує священик.
– Зустріла вона якось на вулиці незнайомого чоловіка. А у того на обличчі така туга, що капець. Вона його й питає, може що у вас трапилося. Той їй і розповів, що бандити його переслідують, хочуть грошей, а у нього немає. Тоді вона каже чолов’язі, мовляв, зачекайте, я миттю. Повертається додому, і несе всі гроші, які призначалися сутенеру. Відкупився чолов’яга цими грошима, а у жінки в самої проблеми виникли через гроші. Мало не вбили її.
– Те ж мені подвиг!– знизав плечима священик.
| источник: я | получена от: Євгенія Люлько |
